Нова філософія освіти інакше, аніж авторитарна педагогіка, тлумачить завдання професійної підготовки вчителя, оскільки її вихідними положеннями є гуманізація та демократизація педагогічного процесу. Такий підхід формує оновлені вимоги до системи вищої педагогічної освіти, до особистості та професійної діяльності вчителя-вихователя. На сучасному етапі актуальності набуває формування фахової готовності до виховної діяльності на основі перебудови у майбутніх педагогів самосвідомості, зміни їхніх ціннісних орієнтацій, переосмислення пріоритетів і вартостей, формування гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності. Лише той педагог, який усвідомив сутність сучасної філософії освіти, нових виховних концепцій, переосмислив свою соціальну роль і, відповідно, всі функції педагогічної діяльності, зможе на гуманістичному методологічному підґрунті вибудовувати власну педагогічну діяльність.
Поступовий розвиток педагогічної науки актуалізував проблему розробки і впровадження у виховну практику нових гуманістичних парадигм освіти, подолання залишків авторитаризму і технократизму. Однак важливими завданнями є не лише наукове обґрунтування сучасних виховних концепцій та соціогенетичних дискурсів, а й усвідомлення їх сутності майбутніми вчителями та впровадження в практику педагогічної діяльності, проектування та втілення в педагогічний процес особистісно зорієнтованих технологій і методик.
Так, серед парадигм освіти окремі вчені визначають науково-технократичну, в основі якої лежать уявлення про істини, що доведені науково-обгрунтованим знанням та досвідом; езотеричну, за якою виховання та знання має бути характерне лише для посвячених; гуманістичну, яка визнає дитину найвищою цінністю та неповторною індивідуальністю. В дослідженні Є.Адоньсва наведено результати компаративного зіставлення традиційної парадигми освіти, яка, як вважається, переживає глибоку кризу, й сучасної, гуманістичної парадигми, за якою, на думку автора, майбутнє.
Система професійної освіти вчителя має враховувати парадигмальний розвиток освітнього простору в цілому, який своїми витоками щільно прив'язаний до онтології розвитку ідеї гуманізму. Проблеми гуманізації освіти та виховання завжди цікавили педагогічну думку, яка постійно розвивалася в контексті філософських ідей. Але протягом багатовікової еволюції поняття гуманізму набувало різних форм та відтінків, змінювались вимоги до особистості вчителя, змісту його діяльності, оскільки гуманістичні ідеї еволюціонують та оновлюються адекватно до соціально-економічних змін. У процесі фахової підготовки майбутніх учителів до реалізації виховних функцій слід забезпечити комплексне, різнобічне усвідомлення ними сучасних гуманістичних парадигм: від їх зародження до сучасного трактування.
Дефінітивний аналіз поняття «гуманізм» засвідчує його глибоку філософсько-педагогічну сутність. Так, В.Даль підкреслює, що «гуманізм означає не просто людяність, а людяність, що притаманна освіченій людині.Такою освіченою людиною є вчитель, який покликаний формувати особистість, спираючись на принцип педагогічного гуманізму.
Отже, в контексті гуманістичних ідей змінюються вимоги до особистості вчителя, його фахової підготовки та професійної діяльності, на які має реагувати система педагогічної освіти. Відповідно з цим сучасний етап удосконалення підготовки майбутніх учителів до виховної діяльності полягає в тому, щоб знайти оптимальні шляхи та визначити механізми формування у студентів гуманістичної спрямованості, мислення, ідеалів, орієнтирів; становлення гуманістичної культури та типу поведінки педагога. У цьому контексті слід формувати не вчителя-предметника, а гуманного педагога-дитинолюба, творця особистості, транслятора загальнолюдських та національних цінностей.
Таким чином, реформування сучасної освіти ставить перед системою педагогічної підготовки вимоги щодо створення умов для усвідомлення майбутніми фахівцями гуманістичних ідей, демократизації власної діяльності та спрямування її на усунення домінування дидактичних цінностей над виховними. Необхідні зміни повинні відбутися у фаховій підготовці та свідомості майбутніх учителів, оскільки вимоги до педагогічної діяльності вчителя постійно зростають.
Немає коментарів:
Дописати коментар